Суббота, 27.04.2024, 20:13
Приветствую Вас Гость | RSS

Белый каталог статей

Каталог статей

Главная » Статьи » Бизнес и финансы

Судова практика: чи має чиновник приходити до органу держвлади для ознайомлення із наказом про поновлення на неіснуючій посаді
Нещодавно було оголошено про прийняття України в кандидати до ЄС.
У цьому вкрай важливим є забезпечення належного функціонування правової системи, яка не залежить від зовнішніх обставин.
Неформальна сторона питання полягає в тому, що група корумпованих пов’язаних між собою осіб не допускає на посаду головного юриста Державної служби геології та надр України Крістіну Браіловську, яку було звільнено з посади екс-Головою Держгеонадр Олегом Кирилюком, усунутим за фактами корупції.
Участь в цьому беруть чинний Голова Держгеонадр Роман Опімах, його скандальний юрист Сергій Губа, який незаконно займає її місце, а також екс-Голова Держгеонадр Олег Кирилюк, його «наглядач» Олег Попов, його протеже – перший заступник Голови Держгеонадр Володимир Бучко.
Нерівно дихають до питання її повернення на посаду також тіньові куратори Олега Кирилюка брати Горові, народний депутат України від ОПЗЖ Ігор Абрамович, Дмитро Кащук, бізнесмени Геннадій Буткевич та Олександр Настенко, які чудово розуміють, що їх бізнес-проекти та специфіка їх оформлення не завжди пройдуть професійний кадровий склад юридичної служби.
Причиною її звільнення було блокування корупційних ініціатив Олега Кирилюка та його команди, спрямованих на його особисте збагачення.
За наявною інформацією, під час роботи на посаді Голови Держгеонадр у Олега Кирилюка стався конфлікт з бізнесменом Павлом Фуксом.
Проблемна ситуація була використана для усунення з посади Браіловської, до якої вона відношення не мала, оскільки перебувала на лікарняному. По суті, злякавшись проблем, Кирилюк збрехав та підставив її замість себе.
Для того, щоб це все не стало відомо для загалу, він, займаючи вже позицію людини, з якою ніби-то конфліктував, за допомогою свого «наглядача» Олега Попова, директора Департаменту геолконтролю Вадима Гончаренка, директора ДГП «Укргеофізики» Анатолія Бегаля пустив хвилю дискредитації про ніби-то «проблемну людину, яку треба усунути».
Проти однієї людини водночас побігла величезна купа людей, із великими грошима та зв’язками, яка протягом 4,5 років навіть під час війни занепокоєна питанням її особистого, соціального та економічного знищення.
Для того, щоб позбавити її посади корупціонери вдалися до крайніх заходів.
Відомо, що щодо неї були вчинені спроби підкидання до кабінету грошей (які вона на щастя знайшла сама та викликала поліцію), черги штучних дисциплінарних проваджень, коли рік «розшукувались» документи, які лежали у її заступника в шухляді столу, погроз.
Для того, щоб зберегти надбання екс-команди на посаді був лишений директор Департаменту державного геологічного контролю Вадим Гончаренко, який під час роботи попередньої команди Кирилюка фактично очолював Комісію з питань надрокористування, особисто формував та затверджував її порядок денний , та лобіював всі сумнівні ініціативи.
В цілому команда Кирилюка, яка за наявною інформацією досі має в Держгеонадрах кадрову квоту, мріє повернути собі контроль над структурою. Тому схилили Опімаха до утворення Браіловській штучних проблем, зіштовхнувши їх лобами.
Для цього було організовано рейдерський «флешмоб», який не має нічого спільного з правом та законом. Так відбувається тоді, коли правове поле «вимкнули».
Юридичне супроводження цього «флешмобу» за наявною інформацією доручено юристу Лілії Олексієнко, яка має досить посереднє відношення до юриспруденції, утворює всім проблеми, провокуючи постійні скандали та схиляючи людей до винесення незаконних рішень.
Люди, які беруть в ньому участь вважають, що мають значення тільки їх корупційні зв’язки. Правам людини та закону в їх світосприйнятті відведено останню роль.
У організаторів «флешмобу» ситуація патова. Вони чудово усвідомлюють, що неправі, проте тиснути будуть до останнього, підставляючи всіх навколо та дезінформуючи стосовно ситуації та потерпілої особи.
Його суть полягає в тому, щоб утворити в межах країни корупційне замкнене коло, яке унеможливлює виконання рішення суду про поновлення Браіловської на посаді.
В цьому вони розраховують, на превеликий жаль, на війну, яка, на їх думку, має списати та пробачити їм все.
Їх дії знищують верховенство права та є шкідливими для Держави.
Все це робиться в інтересах юриста Сергія Губи, який протиправно обіймає цю посаду протягом двох з половиною років та незаконно отримує бюджетну заробітну плату, завдаючи збитків Державному бюджету України та Браіловській.
Це унікальний випадок в історії України, коли одна й та сама особи третій раз в суді змушена доводити один і той самий факт.
Політичну підтримку в цьому питанні Сергію Губі надає Голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич, який є людиною олігарха та екс-Міністра екології Миколи Злочевського.
На даний час у провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду (склад суду: Аліменко В.О., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) перебуває справа № 640/30835/20 за позовом Державної служби геології та надр України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, третя особа – Браіловська К.Е.
Боржник – Державна служба геології та надр України намагається скасувати штрафи, винесені внаслідок невиконання ним рішення суду про поновлення третьої особи на посаді керівника юридичної служби згідно чинного штатного розпису.
У період, поки тривали судові провадження, посаду начальника Юридичного управління, на якій працювала чиновниця, було навмисно скорочено.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Проте коли чиновниця прийшла на роботу, в поновленні їй відмовили, посилаючись на новий штатний розпис.
Далі Голова Держгеонадр Роман Опімах та юрист Сергій Губа, який займає місце, на якій її мало бути поновлено в чинному штаті, вдалися до кадрових маніпуляцій та наказом № 86-к «поновили» її на посаді, якої немає.
Шостий апеляційний адміністративний суд проаналізував цей наказ та встановив бездіяльність Держгеонадр, зазначивши, що рішення суду фактично не виконано, оскільки посаду, на якій чиновницю ніби-то «поновлено» не введено до штатного розпису. Також суд встановив порядок та спосіб виконання судового рішення – шляхом введення до штату скороченої посади або на рівнозначній посаді.
Аналогічну позицію зайняв державний виконавець у двох вимогах.
Більше того, у вимозі від 13.10.2020 № 62455703/20.1/22 вказав, що «наказ Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к про поновлення Браіловської К.Е. на посаді начальника Юридичного управління Держгеонадр, яким Браіловську К.Е. поновлено на посаді, яка не передбачена внутрішніми організаційно-розпорядчими документами роботодавця, зокрема штатним розписом, не забезпечує відновлення порушених прав особи та не відповідає законодавчо встановленим гарантіям.
Копії вимог
Після цього Роман Опімах та команда Олега Кирилюка почала в прямому сенсі носитись за кожним папірцем та схиляти посадовців до винесення «топорних» папірців, які не мають нічого спільного із законом та які доводиться оскаржувати по колу.
Так, державний виконавець Савка Л.О., не дивлячись на попередні рішення державних виконавців, почала вимагати від чиновниці з’явитись до служби та ознайомитись з наказом про поновлення на неіснуючій посаді, та більше того, надати трудову книгу для внесення цього липового запису.
Рішенням ОАС м. Києва від 10.09.2021 у справі № 640/22177/21 ця постанова була визнана незаконною та скасована. Суд чітко прописав, що навіть якщо внести до трудової книги запис про поновлення чиновниці на неіснуючій посаді начальника Юридичного управління, це не буде виконанням. Рішення лишено в силі судом апеляційної та касаційної інстанції.
Далі рішення Шостої апеляції та рішення ОАС м. Києва від 10.09.2021 перестала бачити суддя ОАС м. Києва Вєкуа Н.Г.
Вона скасувала постанови про накладення штрафів на тій підставі, що чиновниця не ознайомилась із наказом про поновлення її на неіснуючій посаді, який двічі не був визнаний Верховним Судом України виконанням рішення суду, та не надала для внесення цього липового запису трудової книги.
Не треба навіть бути юристом, щоб зрозуміти, що це є нонсенсом.
Рішеннями судів між тими самими сторонами з приводу того самого питання, усією судовою практикою, висновком експертизи НАН України чітко доведено, що роботодавець спочатку має утворити умови для поновлення особи на посаді, тобто ввести посаду до штатного розпису, а вже потім виносити наказ про поновлення, вимагати в особи трудову книгу та викликати її для внесення запису. Або звільнити особу, яка займає рівнозначну посаду та винести наказ про поновлення її на цій посаді, що на даний час не зроблено.
Десятки направлених адвокатських запитів та наданих Держгеонадрами відповідей свідчать про те, що до штатного розпису посаду не введено, а наказ про звільнення особи, що займає рівнозначну посаду, станом на даний час відсутній.
Тобто надавати трудову книгу для внесення до неї чергового фейкового запису, який знову доведеться оскаржувати, особа не зобов’язана, оскільки рішення суду виконується один раз, а на даний час воно не є реалізованим.
Штраф державного виконавця у будь-якому випадку є законним тоді, коли боржник не вжив всіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду. В цьому випадку провина роботодавця є очевидною.
На це рішення була подана апеляційна скарга.
На даний час група осіб на чолі з Головою Держгеонадр Романом Опімахом та його юристом Сергієм Губою намагаються ввести в оману Шостий апеляційний адміністративний суд з метою отримання неправосудного рішення у справі 640/30835/20, згідно з яким чиновниця ніби-то мала надати з’явитись до Держгеонадр та надати трудову книгу для внесення фейкового запису про поновлення її на неіснуючій посади начальника Юридичного управління.
Проте це нонсенс, оскільки цей факт до цього вже двічі спростований в судового порядку.
Цей «день сурка» розглядається в суді, проте лежить вже давно не в юридичній площині.
Звичайно судова влада має поставити крапку в цьому очевидному та доведеному двічі питанні.
Якщо навколо юриста відбуваються такі обставини, значить вона і є саме тією, хто потрібна Державі та має там бути. Вчинки опонентів де вони вдаються до крайніх заходів, аби будь-якою ціною порушити права людини та закон, свідчать про те, що вони її усувають як незручну людину та більш професійного конкурента, який на три голови вища за них.
Категория: Бизнес и финансы | Добавил: bettercalllawyer123 (09.08.2022) E
Просмотров: 2158 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Поиск