Каталог статей
Заручники ситуації: чому в Україні не варто бойкотувати Ашан і подібні компанії
Складається враження, що найбільший тиск на ці компанії саме в українському суспільстві. Бо для нас це дуже важливо. А от країни, звідки походять ці бізнеси, не дуже то й відчувають на собі вплив цих інформаційних атак. Але мали б, бо саме там приймаються рішення про вихід з ринку росії.
За даними дослідження швейцарського університету Сент-Галлена, лише 9% із майже 1500 світових компаній із ЄС та G7 припинили працювати в країні-агресорці. На перші шпальти потрапляють лише публічні компанії, а ті, які реально фінансують російський бюджет, чомусь залишаються за кадром. Але не про це зараз, із ринку росії мають вийти всі. Крапка.
Чому ж суспільство так “в”їлося” у цей невеликий перелік публічних компаній?
Ще з 2014 року головні офіси більшості таких міжнародних гравців завбачливо забезпечили фінансову та комунікаційну автономність українських та російських представництв. Після 24 лютого 2022 року будь-який діалог і взагалі звівся нанівець.
Наприклад, нова керівниця Ашан Україна у своєму недавньому інтерв’ю підтвердила, що між українським та російським підрозділом немає жодних контактів.
«Серед міжнародних компаній, що продовжують залишатися в росії, є декілька, які також працюють на українському ринку, і виникає певний колапс. Українські представництва зазвичай і публічно, і фактично підтримують Україну. Зокрема, сплачують податки до українського бюджету», – каже економіст Андрій Новак.
Думати, що українські “дочки” міжнародників підтримують дії росіян – безглуздо. Таким же безглуздим виглядає хейт цих компаній в Україні. Здебільшого вони навпаки підтримують матеріально українську армію, а їхні співробітники волонтерять, допомагаючи військовим та цивільним.
Чи впливають українські офіси на прийняття глобальних рішень?
Скоріше за все, ні. Вони репутаційно страждають найбільше. Тому логічно подумати, що вони найперші зацікавлені у виході материнських компаній з ринку рф. Але чи враховують їхні звернення, коли на кону більший бізнес? Наприклад, в Україні Ашан оперує сорока магазинами, а в росії – двісті сорока. Тому материнській компанії економічно вигідніше терпіти репутаційні втрати в Україні, аніж закрити ринок росії.
Навіщо тоді влада і громадськість закликають бойкотувати подібні компанії в Україні?
Усередині країни діє доволі неефективний механізм, що його реалізує Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), формуючи перелік компаній – міжнародних спонсорів війни. Жодних юридичних наслідків потрапляння до нього немає. До наявного видимого ефекту наразі, можна віднести хіба що піар самого відомства.
«Компанії-спонсори війни не виходять із російського ринку через те, що ми не цілком використовуємо всі можливості тиску на такі компанії. Тому НАЗК взяло на себе лідерство у цьому процесі. Чому? Тому що після року війни в Україні досі немає органу, відповідального за цю політику. Більше того, в Україні не внесено змін до Кримінального кодексу, які б вводили кримінальну відповідальність за порушення санкцій», – зазначив керівник НАЗК.
Але які санкції порушують ці компанії, адже навіть ЄС дозволяє роботу мереж магазинів та виробників харчування в росії? Зазначимо, що у списку НАЗК передбачливо відсутні транснаціональні компанії, чия робота в Україні є критично значущою для наповнення держбюджету, але їх імена не такі відомі, як Метро, Ашан чи Бондюель.
«Тому навіть у випадку з «Ашаном» я був би дуже обережним із маханням шаблею. Україна в такій ситуації може порушувати питання на дипломатичному рівні, зокрема нагадувати про проблему французькій владі, обговорювати це з партнерами», – констатує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
Тиск на автономний український підрозділ транснаціональної корпорації цієї мети ніяк не наближає. Найімовірніші наслідки такої активності – закриття нечисленного міжнародного бізнесу, що залишився в Україні, пов’язане зі звільненням співробітників. Наприклад, Ашан Україна є роботодавцем для 5000 українських громадян.
Чи впливає бойкот українських підрозділів на економіку нашої країни?
Вочевидь, що впливає, вважає Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Давайте будемо відверті. “Ашан Україна” не спонсорує росію. “Ашан Україна” спонсорує Україну, українську армію. Ми ж з вами якщо говоримо про певні юридичні особи, то український “Ашан” немає жодного відношення до рф“, — говорить нардеп.
“Щоб вони вийшли з нашого ринку, багато розуму насправді не потрібно. Можна просто заборонити чи обкласти їх додатковим податком, і в цьому випадку, напевно, вони залишать наш ринок. Але питання є складнішим, тому що ми в цьому втратимо набагато більше, ніж ці компанії, і точно, ніж російська федерація“, — сказав Гетманцев.
Він підкреслив, що ці компанії працюють не лише на Україну та росію, а на весь світ. Нардеп був автором законопроєкту, який пропонував накласти на подібні компанії додатковий податок. Але після тривалих дискусій в Раді дійшли висновку, що це не вигідно для України.
“Деякі всесвітньо відомі компанії будуть змушені піти з України, і ми втратимо податки, робочі місця, частину економіки. В той момент коли ми рахуємо кожну копійку, для нас це досить болісно буде”, – зазначив Гетманцев.
Наскільки важливою є присутність таких компаній в Україні?
Дуже. Особливо в умовах майбутнього вступу до ЄС. Ще один аспект – транснаціонали, як правило, стійкіші. Так, наприклад, рівень скорочень персоналу в таких компаніях менший, ніж у середньому по галузях. Ашан та МЕТРО не скорочували працівників на початку повномасштабного вторгнення. на відміну від їхніх українських конкурентів.
Другий важливий пункт – податки. Наприклад, Ашан за рік сплатив мільярд гривень. а податкові надходження тютюнового гіганта «Філіп Морріс» у березні–квітні 2022 року становили 5,8 млрд грн. При цьому Philip Morris International досі не залишила російський ринок.
Як би нам не було прикро це визнавати, проте європейській бізнес – набагато прозоріший за український. МЕТРО та Ашан, на відміну від багатьох представників своєї галузі мають зразкову репутацію по розрахункам з постачальниками. А це вагома підтримка українського бізнесу.
Що натомість має робити влада та громадськість?
Логічним виглядає звернення до “центрів прийняття рішень”. Якщо влаштовувати акції протесту, то під головними офісами. Немає сенсу цього робити у Україні. А НАЗК повинен ініціювати ефективний механізм з важелями впливу на європейську владу, яка зокрема, може ввести санкції проти торгівлі в рф. До кого більше прислухається компанія: до українського підрозділу чи німецької чи французької влади?
Бо зараз дії влади та громадськості у цьому напрямку не досягають мети та впливають лише на українські підрозділи та нашу економіку.
|
| Категория: Бизнес и финансы | Добавил: magronovaann (22.03.2023)
E
|
| Просмотров: 152
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
